Привіт. Це Вікторія, ми з вами зустрічаємося з регулярністю ‘як доведеться’ у листах про цікавості, які оточують нас у житті.
Попередні випуски можна прочитати у архіві.
Якщо ви хочете розповісти про листи друзям (за що я буду дуже вдячна) або потрапили сюди не через пошту, сторінка з формою підписки знаходиться за посиланням.
Соцмережі:
Телеграм-канал: https://t.me/toytakeorg
Twitter: https://twitter.com/toytakeorg
Facebook: https://www.facebook.com/toytakeorg
Email для зв’язку: toytakeorg@gmail.com
Саундтрек тижня: Лея, хейтспіч — Бавовнятко
Як ти?
Писати цього листа наново дуже боляче, тому що я починала його, коли бабуся була жива. А зараз її немає, а тут я більш ніж місячної давності ось що писала: ‘…найскладніше з усієї цієї ситуації — це бачити, як людина, яка була поруч все моє життя, найсильніша жінка, яку я знаю, перетворюється в оболонку, а ти нічого не можеш з цим зробити’. Я писала вам про те, скільки сил та часу займає догляд за нею, намагалась пояснити, чому я пропала. Але тоді я ще не знала, що найскладнішим буде втратити її.
Ми завжди були дуже близькі, а останнім часом і поготів. З кінця весни вона стала гірше себе почувати, мої щотижневі візити перетворились спочатку у візити кілька разів на тиждень, а через короткий час — майже кожного дня. Зараз, коли аналізую все, що відбувалось, розумію, як швидко все сталось. Але за відчуттями пройшло дуже багато часу. Розмовляли з мамою — вона теж погодилась, що останні дні від перевезення бабусі під цілодобовий догляд до страшного дзвінка відчувались дуже насиченими, а насправді — три дні. Глобально так само — від тривожних симптомів до втрати минуло три місяці, не більше. Але у них було багато життя. Так, з тим і багато сліз, сперечань, вмовлянь, сумнівів, але боротьба та спроби впоратись з усіма труднощами — це ж також життя. Одна з його складових.
Я тільки через пару тижнів почала трохи приходити в себе, через три — навіть вийшла на офлайн-захід, тому що моє життя продовжується, просто в ньому тепер більше суму, більше пам’яті, більше сліз, але з тим більше досвіду, більше вдячності, більше теплих почуттів.
Враховуючи зміни у самопочутті та настрої, ще навесні бабуся за моїм проханням здала аналіз крові. Для цього я викликала медсестру додому. Прийшла дуже приємна жінка, все пройшло добре і швидко.
З результатами пішла до сімейного лікаря. Показники разом з моїми розповідями показали атеросклероз, пізніше цей діагноз підтвердився і звучав як ‘атеросклеротична хвороба серця’.
Коли консультувалась з лікарем, спитала, що робити, щоб через тридцять років бути у доброму розумі. Ось що мені порадили:
* займатись спортом (завжди вони починають оце, нормально ж все було);
* періодично робити доплерографію;
* періодично пити Omega 3.
У мене немає зайвої ваги та я не палю, тому ці питання в рекомендацію не входили.
Я вперше вирішувала і продовжую бюрократичні питання, пов’язані з втратою в родині. Виявляється, на iGov є щось типу дорожної карти з переліком кроків, які потрібно зробити: Що робити, якщо померла близька людина Але все одно можуть бути нюанси, які тут не враховані. У мене були.
Взагалі цей досвід ще раз показав мені, як важливо бути готовим. З’явилась задача навести порядок у документах, щоб у разі чого моїм близьким не довелось шукати, де і що знаходиться. Також у мене давно вже стоять ‘ангели‘ на облікових записах тих сервісів та соцмереж, які це дозволяють. Тобто у разі моєї не активності в сервісі впродовж певного часу доступ автоматично надається email та телефонам, які я вказала. Такі налаштування точно є у Facebook, Google та Bitwarden.
Якщо можете, обійміть своїх рідних. Зателефонуйте їм. Напишіть повідомлення. Скажіть ще раз, як ви їх любите.
Лелека Грицько
Національним природним парком "Пирятинський" створено канал про лелек Грицька та Одарку. Деякий час там можна було дивитись пряму трансляцію з гнізда, але потім на державному рівні заборонили вести цілодобове вуличне спостереження, тому трансляцію вимкнули.
Та ролики продовжують виходити. Найпопулярніший нині — ‘Відео для повнолітніх, щоб розрізняти Грицька і Одарку‘. Бачите, пішов контент 18+ в розсилці :D
Можливість наживо дивитись за життям лелек породила меми:
Google Cloud
Закінчила третій поток навчання Google Cloud, з мерчу отримала цього разу тільки рюкзачок.
Також спробувала здати іспит на Associate Cloud Engineer, не вийшло. Було багато інфраструктурних питань, в яких у мене замало досвіду.
З цікавих матеріалів для підготовки хочу відзначити комікси Пріянки, у поєднанні з сухою довідкою дуже добре працює:
https://github.com/priyankavergadia/GCPSketchnote
Хоча такі нотатки візуальні краще робити самому, а не користуватись готовими, тоді краще запам’ятовується.
Для підготовки з тестами використовувала Mem: брала питання з пробних тестів, після того, як знаходила вірний варіант, публікувала його у режимі підказки. Тобто поки не натиснеш на питання, відповідь не побачиш. Щось типу флеш-карток.
Якщо чесно, в Mem такий формат записів мені не дуже сподобався, питання не можна розділити між собою пустим рядком, тому вийшов довгий список, який лякає, особливо якщо врахувати, що там більше 60 пунктів.
Але самому інструменту можна дати шанс, мені часто приходять оновлення і бачно, що над продуктом працюють.
З 18 вересня починається новий поток навчання.
Лекції по літературі
Про Стасіневича я дізналась у 2017 році, зі статті The Village про алкоголізм. Шкода, звичайно, що не за фаховими матеріалами, але ця стаття мені запам’яталась, тому я звертала увагу на його ім’я у подальших прогулянках інтернетом.
Євгеній — літературний критик. Влітку дивилась відео, яке вийшло ще до повномасштабного вторгнення:
Окрім роздумів про літературний ринок, у відео є думки про літературні премії, про ситуацію з книжками у регіонах та загалом, про тенденції.
А ось наступна лекція набагато довше за таймінгом, тому слухала її у декілька підходів. Думка Євгенія про те, що робити з українською літературою радянської доби: чи потрібно нам повністю викреслити цей період на тлі відмови від всього російського та радянського? І якщо ні, то як впоратись з почуттями та емоціями, які супроводжують вивчення такої літератури?
І, звичайно, мем в тему:
Застосунки
Баночки
Застосунок дозволяє в одному місці зберігати всі монобанки, до яких вам потрібен швидкий доступ. Достатньо внести тільки посилання на банку, опис та деталі з’являються автоматично.
Дуже зручно слідкувати, як просуваються збори та донатити на постійні банки. Внесла туди декілька банок знайомих волонтерів, яким довіряю та доначу постійно, також там збір Тати Кеплер та Птахів на тактичну медицину та банка нашої дніпровської станції переробки вторсировини, яка постійно потребує підтримки.
Інтерфейс дуже мінімалістичний, банкою можна поділитись або видалити її свайпом вліво.
Лагода
Це поетична гра. Застосунок пропонує вірші українських поетів та поеток, але у них є помилки і вам потрібно їх виправити. Це можуть бути зайві або переставлені місцями слова чи літери. Дуже мінімалістичний інтерфейс, ніякої реклами.
Не можу знаходитись там довго, але відчуття задоволення після складання вірша завжди є: ніби ти сам його створив або виправив якусь несправедливість, а тепер ти молодець і все добре.
Street View
Сайт, який видає тебе на рандомне, але завжди цікаве місце на Google Картах у режимі перегляду вулиць. Можливо ви знаєте функцію ‘жовтого чоловічка‘, коли ти можеш не просто побачити пласку карту місця, а і переглянути його, погуляти вулицями та поозиратись навкруги.
Ми командою на роботі навіть граємо раз на тиждень онлайн у GeoGuessr: є п’ять раундів, вас кидає на рандомне місце на карті і за ознаками треба вказати на мінімапі, де це. Найбільше балів отримує той, хто вказав найближчу точку. Гра також використовує street view Google для створення раундів та категорій.
Цей сайт не пропонує гру, але можна опинитись перед пам’ятником гамбургеру або на якійсь базі з ракетами. Серйозно, дивіться:
Посилання: https://neal.fun/wonders-of-street-view/
Найменший McDonalds у світі
У 2019 році відкрили найменший Мак у світі та присвятили його Всесвітньому дню бджіл. Так, знову я зі своїми бджолами.
В короткому ролику кажуть, що у цьому McHive (від слова ‘hive‘ — вулик) дуже важливі гості. І що ідея розміщувати бджіл на даху Мака з’явилась у Швеції з одного вулика, але згодом мережа вуликів виросла до п’яти.
Жінки на службі в ЗСУ
Продовжую читати про жінок в ЗСУ, бо вони мене захоплюють. Слідкую за декількома в соцмережах, постійно їм доначу. Читаю та слухаю все, що трапляється, особливо про ‘невидимість‘ жінок та проблеми, які зараз є.
Стаття розповідає про кількох дівчат та їх досвід. Побачила додаткові деталі того, про що розповідали жінки у відео, яке публікувала у попередньому листі (ніби сто років тому це було). Наприклад, про те, що здоров’я — це дуже важливо і на війні воно відразу стає слабким місцем.
Ти – не дівчина, ти – бойова одиниця
Подкасти
Людині потрібна людина
Спочатку важкий. Я обожнюю Тату Кеплер і навіть у цьому листі вже згадую її вдруге. Цей випуск подкасту — розмова з Татою про волонтерство, про те, що вона зустрічала в далеких селах, про те, як відновлюється та як працює. Є нецензурне, є дуже болюче, є багато душі і любові.
Тата Кеплер про волонтерство, силу маленьких/великих кроків та волю бути українкою
Проєкт Інтелект
Дуже люблю цей подкаст від Куншт, завжди дуже ґрунтовно команда підходить до підготовки та огляду теми. Надзвичайно цікавим для мене став випуск про роботів, яких використовують у війні з росіянами. Там і про штучний інтелект, і про computer vision, і про виклики, які стоять перед розробниками.
Українські роботи у війні з росіянами
Підтримуючий AI
На диво терапевтичний AI, дуже приємний у спілкуванні. Він більше не про знання, а про підтримку та щиру розмову, як мені здалось. Але спитати щось інформаційне теж можна. Я спочатку спитала про рослини і попросила порадити декілька книжок.
А потім розповіла, що у моєї бабусі anxious (це було ще в травні і я не знала, наскільки все серйозно, здавалось, що просто підвищена тривожність через війну) і він на диво м’яко та дуже турботливо поговорив зі мною та дав поради, як можна з цим впоратись.
Англійською розмовляє набагато краще, ніж українською, дає більш розлогі відповіді.
(пам’ятаю, у кого в сторіз побачила посилання. Микита П., дякую)
Дуже рада повернутись. Будемо вважати, що у мене була літня відпустка. Але не відпустка.
Дякую всім, хто питав мене, де листи і казав, що чекає. Ваші добрі слова надихають та мотивують продовжувати, навіть коли здається, що світ вже не буде таким, як раніше. Він і не буде, але якщо я можу створювати щось нерегулярне, та все одно стабільне — хай це будуть ці листі.
На смерть ворогам
Повернись Живим: https://savelife.in.ua/donate/
Бобова чашка: https://send.monobank.ua/jar/9J2C8JMNXF
Вишибанки: https://vyshybanky.com/
Птахи: https://ptahy.vidchui.org/
Все буде Україна 🇺🇦
Співчуваю вашій втраті 💔
Дякую за теплий і щирий лист
Віка, привіт. Дякую за такий щирий лист. Обійняв тебе 🫂 Ти сильна і зможеш пройти через всі випробування.