Привіт. Це Вікторія, ми з вами зустрічаємося з регулярністю ‘як доведеться’ у листах про цікавості, які оточують нас у житті.
Попередні випуски можна прочитати у архіві.
Якщо ви хочете розповісти про листи друзям (за що я буду дуже вдячна) або потрапили сюди не через пошту, сторінка з формою підписки знаходиться за посиланням.
Соцмережі:
Телеграм-канал: https://t.me/toytakeorg
Twitter: https://twitter.com/toytakeorg
Facebook: https://www.facebook.com/toytakeorg
Email для зв’язку: toytakeorg@gmail.com
Саундтрек тижня: Panic! At The Disco — House of Memories.
Як ти?
Ох, я захворіла і це продовжується вже два тижні. Власне, вчасно не написала лист, тому що була температура та жахливе самопочуття. У суботу була у лікаря (ви знали, що за декларацією візит до лікаря безкоштовний навіть у приватній клініці? Я не знала і радісно не заплатила за візит нічого), нарешті познайомилась, бо декларацію заключила дистанційно ще у 2021 році, але рідко хворію. Лікарка виявилась класною, сказала, что ніякого бронхіту, як я собі придумала, немає. Прописала усілякого, але без антибіотиків. Сказала, що це просто вірусна інфекція, зараз таке у багатьох, щось гуляє.
Зараз вже почуваю себе набагато краще. Основна мотивація — відпустка. Ми нарешті кудись їдемо. Враження, що я не була поза Дніпром роки три, хоча насправді літали відпочивати у серпні 2021, не так давно. Але це був дуже важкий рік.
Жартую, що нам по 30+, тому — Трускавець. Там знаходиться готель, про який тепло відгукується мій чоловік, бо має позитивний досвід перебування там. Тому дарую йому відпочинок на день народження. Заразом мені здалось гарною ідеєю провести роковини початку повномасштабної війни не у місті. Воно вже морально тисне, не знаю, що буде у п’ятницю. Сподіваюсь, що нічого страшного.
Загалом за ці два тижні не відбулось нічого цікавого, тому що я стирчала вдома та валялась з температурою. На вихідних готувалась до поїздки — поприбирала квартиру, щоб був не сильний срач після повернення, поміняла рибкам в акваріумі воду та купила для них корм вихідного дня, розбудила равликів. Перед потягом треба полити всі квіти та вирішити ще низку питань.
Так чекаю цього відпочинку — ви не уявляєте. Важко було прийняти це рішення, я шукала вагомий привід, щоб поїхати відпочити. Чомусь є почуття провини за те, що у такий час їдеш відпочивати. Хоча розумію, що це моя інвестиція в моральний стан, у здатність чинити супротив. І ще незрозуміло, кому це взагалі подарунок. Точно не тільки йому, а нам.
Історія одного підвалу в селі Ягідному
Трапився матеріал Time про місяць полону в селі біля Чернігова.
3 березня 2022 року російські війська увійшли в село Ягідне. Вони вигнали мешканців з їхніх домівок до підвалу місцевої школи, яку перетворили на штаб. До свого відходу 30 березня, протягом майже цілого місяця, росіяни утримували в підвалі практично все населення Ягідного – понад 360 осіб, включно з дітьми та літніми людьми.
Чудова робота журналістки та абсолютно жахлива історія. Ніякого серця не вистачить.
Але я рада, що відчуваю. Через рік війни мені все ще болить, я маю емоції, я співчуваю, у мене на повну працює емпатія та я відчуваю всю біль, що нам спричинена. Для мене це ознака людяності, чогось живого, що жевріє всередині.
Жахливий місяць російського полону: історія одного підвалу в українському селі
Посібник з тактичної медицини
Руслан Піхота, який робить чудові комікси, став автором іллюстрованого посібника з тактичної медицини. Завантажити його можна за посиланням на сайті благодійного фонду Згуртовані.
А нижче відео від ТНМК з коміксами під пісню ‘Хоббіт‘.
Клінт Маларчук
Випадково натрапила на історію Клінта Маларчука — канадського хокеїста українського походження. Під час матчу 1989 року йому випадково перерізало ковзаном яремну вену і почалась сильна кровотеча.
Видовище було настільки жахливим, що дев'ять вболівальників на перших рядах знепритомніли, двох вхопив серцевий напад, а трьох хокеїстів, які перебували на льоду, тут же знудило.
Але він вижив завдяки низці щасливих збігів, у Вікіпедії більше деталей, та зауважте, що там є фотографія з матчу, тому не відкривайте, якщо ви чутливі до виду крові.
Міні-новини
Марка з Воїнами світла вже надійшла, марку ПТН ПНХ поки чекаю.
Майже закінчились льодяники, про які розповідала у попередньому листі. Я їх або жру, бо дарую. Але більше жру, звичайно.
Підписалась на Netflix, тому що на Sweet.tv часто немає того, що я хочу подивитись. А Megogo не хочу заносити ні копійки, бо вони мутні. Ну, поки подивилась тільки Шрека (не питайте), української озвучки немає, але мультфільми доволі зрозумілі англійською. Інтерфейс зручний. Подивимось.
YouTube
Подивилась два класних проєкта, готова рекомендувати.
Як звучить Україна
Це топ. По-перше, цікаво слухати, як творець розповідає про своє творіння, це завжди надихає. По-друге, дуже класно побудована сама історія, ти слідкуєш, як з окремих цеглинок складається музика. Ніби читаєш книжку з несподіваною кінцівкою.
Поки є два випуски — Чернігів та Одеса, нижче залишаю перший.
Мамо, я ганяю тачки
Ігнорувала рекомендації YouTube, тому що Дантес, але спробувала і мені дуже подобається. На відміну від ‘Як звучить Україна‘, російськомовних українців тут дублюють голосом, а не додають субтитри. І взагалі, душевні випуски, які показують, як у нас багато класних людей.
Думала над питанням ‘Що ви будете робити після перемоги?‘ Я б відповіла, що вшановувати загиблих. Немає у мене відчуття, що це буде свято. Просто полегшення, мабуть, але точно не привід святкувати.
А тепер що? А тепер я піду збиратись, бо через годину потяг. А вам бажаю гарного тижня і до зустрічі.
Не забувайте донатити
На смерть ворогам
Повернись Живим: https://savelife.in.ua/donate/
Фонд Сергія Притули: https://prytulafoundation.org/uk/home/support_page
United24: https://u24.gov.ua/
Вишибанки: https://vyshybanky.com/
Птахи: https://ptahy.vidchui.org/
Все буде Україна 🇺🇦