Привіт. Це Вікторія, ми з вами зустрічаємося з регулярністю ‘як доведеться’ у листах про цікавості, які оточують нас у житті.
Попередні випуски можна прочитати у архіві.
Якщо ви хочете розповісти про листи друзям (за що я буду дуже вдячна) або потрапили сюди не через пошту, сторінка з формою підписки знаходиться за посиланням.
Buy Me A Coffee
Email для зв’язку: toytakeorg@gmail.com
Саундтрек тижня: Carpetman — My honey.
Як ти?
Disclamer: писала цей лист ще в грудні, а закінчую зараз, тому вже не стала нічого змінювати в хронології. В наступному листі розкажу, як у мене справи і чи є покращення :D
Довго пояснювала поганий настрій, проблеми зі сном, низьку продуктивність та загалом песимістичний погляд на життя спочатку просто війною, потім війною та втомою, потім війною, втомою та втратою.
Звичайно, це поважні причини, але коли після відпустки не захотіла на роботу (а я дуже її люблю і не було жодного поганого понеділка за три роки, я завжди радо сідала працювати), зрозуміла, що щось не так. Поговорила з HR, вона порадила здати аналіз на гормони щитоподібної залози. Коли замовляла комплекс аналізів, запропонували пакетом здати D та цукор. Ну, я і додала, зайвим не буде. І виявилось, що не даремно, бо там такий дефіцит, що швах.
Самолікуванням не люблю займатись, тому пішла до сімейної, вона разом з D назначила також усілякі інші вітамінки, дала рекомендації тощо. Тому поки п'ю призначене. Жартую, що до Нового року повинно з’явитись бажання жити.
Але добре, що пішла, бо я б сама собі не назначила все те, що вона мені, навіть коли дізналась про дефіцит. Тепер п'ю, все роблю, в кінці січня здам все ще раз, подивлюсь динаміку. А то вже злякалась, що депресія у мене.
Була на останній зустрічі розмовного клубу Нарешті в цьому році, в одній з кімнат обговорювали вітамін D та необхідність його приймати з вересня по березень в дозуванні до 2000 мг. Начебто таке дозування можна пити навіть без призначення лікаря.
Додатково на роботі взяла щось типу сабатикалу — відпустку на місяць. І відпочити, і порефлексувати, бо мені не вистачає простору для роздумів та helicopter view на свої мрії, цілі та плани. Весь час кудись біжиш, щось робиш, хочу зупинитись і подивитись, хто я та що я. Хоча основна мета — відновитись, звичайно.
Тому звертайте увагу на своє здоров’я, відвідуйте терапевта, якщо потрібно, бо краще вас самих ніхто не попіклується. Можливо, це не зимова депресія, а просто потрібно допомогти організму впоратись з його складною щоденною роботою.
Соцмережі
Деякий час тому у мене з’явилось бажання вивчити нові соцмережі. Не обов’язково нові як продукти, а нові для мене. Я люблю усіляке нішеве та невеличке, але чомусь весь час любов йшла окремо, а моя онлайн-соціалізація — окремо. Тому у мене стандартний набір: Твітер (реанімований у 2022 році, старий акк закинула, новий почала), Meta (Instagram, Facebook, останній не веду, якось органічно закинула, бо він мені набрид), Telegram (з цієї голки я теж злізу). Іноді додавалась якась дичина: наприклад, я 13 (тринадцять) років вела сторінку в Tumblr з віршами та гарними картинками.
Спочатку питання виникли до Meta. Якщо чесно, я з тих людей, хто користується Хромом та у кого включено геопозицію в телефоні. Тобто я дуже безвідповідально відношусь до факту, що в мережі купа моїх даних. З одного боку, ось двухфакторка всюди, де тільки можна, паролі-перепаролі з вісімнадцяти символів, з іншого — ось мій старий акаунт на Swarm, де я добровільно трекала своє місцезнаходження. Збирайте про мене cookies, таргетуйте рекламу, ганяйтесь за мною контекстом.
Але коли почалось повномасштабне вторгнення, для мене основним джерелом інформації стали Instagram та Telegram (я вже казала, що з цієї голки теж злізу?). І я стала помічати, як всі публічні люди, за якими слідкую, стали скаржитись на зменшення охватів, тіньові бани та ще якісь приколи. Не те щоб я не знала про це раніше, це завжди видно по кількості лайків навіть розкачаних каналів та магазинів: наче 10к підписників, а під постами по три з половиною лайки. Щоб збільшити охвати, магазини роблять то розіграші, то спільні якість проєкти, які обов’язково мають в умовах ‘п’ять лайків на останніх постах, підписку на профіль та репост публікації‘.
І в якийсь момент мені просто набридло. Я вважаю, що у магазинів, публічних осіб, блогерів є задача робити контент заради своєї власної мети, а не заради підтримки охватів. Якщо умовний власник маленького магазину канцелярських товарів хоче піти у відпустку на тиждень та не відкривати соцмережі, з поверненням йому доведеться прикладати нереальних зусиль просто для того, щоб знову з’явитись у стрічці. Так не повинно бути, ми потрібні соцмережі більше, ніж вона нам. Тому коли соцмережа починає управляти вашим контентом — треба змінювати саму суть соцмережі.
Потім питаннячка з’явились до Маска, мені неприємна його особа, відповідно, Твітер (Х) так само шурує в топку. Отже, я почала трохи користуватись альтернативами. При цьому я не закинула основні соцмережі (по-перше, сила звички, по-друге, просто ссу поки що), але подивилась за межі бульбашки і маю деякі висновки.
Mastodon
Про цього звіра знала давно, навіть рік тому розповідала вам у цьому листі трохи. Коли він тільки з’явився, подивилась, мені здалось все сильно складним, тому я на довгий час забила і думала просто, коли натрапляла на чиїсь згадки, що ‘треба спробувати‘. Тоді, здається, навіть ще не було окремих українських інстансів. Зараз доросла, бачите.
Mastodon — частина Fediverse, мережі децентралізованих соціальних сервісів. Все соцсервіси в мережі пов’язані між собою: уявіть, що людина з інстаграму може читати вас у Твітері без реєстрації та sms і навпаки. Що означає ‘децентралізована‘? У мережі немає єдиного центру прийняття рішень. Замість цього — низка серверів (інстансів), кожен з яких має свої правила і традиції. При цьому сервери не замкнені — я можу підписатись на будь-яку людину з будь-якого сервера, а також ходити в гості на інші сервери та дивитись, що там відбувається.
Класне описання Mastodon зробили Mediamaker, ось цитата звідти:
Тобто не з’явиться раптом якогось дивного алгоритму ранжування постів, який знищить вашу стрічку, просто тому що так захотів Цукерберг або тому що Твітер втрачає рекламодавців. Якщо вам не подобаються правила серверу — створюйте свій або переходьте на інший, це абсолютно нормально.
Більше почитати про Mastodon можна ще тут:
Історії про Mastodon. Сервери Mastodon та їх вибір (Інтернет свобода)
Що таке Mastodon та чому він може стати альтернативою для популярних соцмереж? (Накипіло)
Mastodon (програмне забезпечення) (Вікіпедія)
Looking for Twitter alternatives? Here’s how to use Mastodon (Fast Company)
Якщо ви хочете зареєструватись в Mastodon, відповідально обирайте інстанс. Наразі найбільше українців на twiukraine.com. Але у мене стандартний mastodon.social, поки нікуди не мігрувала. Це теж нормально: ви зможете читати людину з будь-якого інстанса, не важливо, який у вас. Зрозуміти, на якому інстансі сидить людина, можна по її ніку — ‘адресі‘ в Fediverse. Наприклад, ось так виглядає назва мого профілю: toytake@mastodon.social. Бачите, є нік та назва інстансу.
Перелік інстансів є за посиланням. Для реєстрації можете перейти на той, який вам сподобався на натиснути ‘Create account‘.
Для перегляду стрічки та всього такого є застосунки. З десктопа я сиджу на Elk, зі смартфона — Tusky або Trunks. Це теж перевага мережі: ви можете обрати будь-який застосунок, який сподобався.
Pixelfed + BookWyrm
Це дві соцмережі з Fediverse, найпростіша аналогія: Pixelfed як Instagram, BookWyrm як Goodreads. Також є купа інших, наприклад, PeerTube з відео, але там я ще не зареєструвалась.
Тут також бачно по назві, що це акаунт саме певної соцмережі. І так само є різні інстанси. Мої акаунти виглядають ось так:
prokopets@pixelfed.social
vprokopets@bookwyrm.social
(уніфікація власного нікнейму — це не моє).
Але, знову таки, я можу читати людину з будь-якого інстансу.
Pixelfed користуюсь вже деякий час, на BookWyrm тільки зареєструвалась. Якщо ви знаєте ще якісь книжкові мережі — розповідайте, будь ласка, бо від Goodreads у мене щелепи судомить.
Bluesky
Мережа, яка стала популярною після масової міграції з Твітеру. Здається, він вже став публічним, але у мене ще світяться інвайти, тож якщо потрібно — звертайтесь, будь ласка. Можна просто відповісти на цей лист.
Сприймаю Bluesky чисто як аналог Твітера, приглядаюсь, якоїсь сильної цікавості до нього немає. Там багато українців, тому стрічка наповнюється швидко, але я бачу, що в основному всі просто дублюють ті ж пости, що і в Твітері / Мастодоні. Я теж так роблю, тому що придумувати щось окреме для Bluesky не хочеться, він не став для мене цікавим та привабливим майданчиком.
Sl8
Найбільш контроверсійна мережа у списку. У мене поки відношення до нього, як до вусатої бабки в тролейбусі: і дивитись огидно, і відвернутись не можеш.
Отже, це закрита мережа, яка зараз працює тільки за запрошеннями. Я виділила дві фішки: перша — це криптолайки, тобто ваші пости лайкають криптою; друга — це layers, тобто ви можете розбити свій контент по категоріях, а люди можуть підписатись на всі ваші категорії або тільки на окремі.
Є декілька криптовалют мережі, ви можете роздавати цю валюту, лайкаючи контент інших, інші так само лайкають ваш. Плюс в тому, що за свою творчість можна отримувати валюту, яка потім конвертується в гаманці в гривню. Мінус — чим більше ти генеруєш контенту, тим більше у тебе буде валюти, а значить, люди роблять що завгодно, щоб набити кількість — репостять чужі пости з інших мереж, закидують стрічку AI-зображеннями, чужими фотографіями та якимись мемами тощо. Поки що для мене рівень контенту виглядає дуже низьким, рідко бачу щось авторське та цікаве.
Ще один мінус — я не можу поскаржитись на неприпустимий для мене контент або заховати його. Коли спитала про це в чатику, мені відповіли, що таких механізмів ще немає, не хочете дивитись — не підписуйтесь на layers. Я і не підписувалась, але коли заходиш у загальну стрічку Discovery для того, щоб знайти когось цікавого для підписки, іноді стає погано, а заховати це неможливо. Тому частіше переглядаю свою стрічку та рідко виходжу за її межі.
Але є і плюс — люди дуже щедрі на лайки, із задоволенням коментують твої пости, підписуються на профіль, мережа дуже активна.
В телеграмі є чатик, від нього подвійні почуття, бо там наче живі дискусії, але періодично розганяють зрадоньку. А ще мені не подобається дизайн Слейта та логотип, воно якесь все кострубате.
Як бачите, думку я ще не сформувала, поки просто дивлюсь, що з цього вийде. З криптою теж розібралась по верхах, закинула 100 грн просто щоб вони там крутились. Але бачу, що навіть без вкладень можна нормально себе чухати, якщо ви щось постите, вам завжди вистачить лайків, щоб дякувати іншим за контент.
З інформації є ось таке інтерв’ю: Українська соцмережа SL8
Та щось типу довідки: SL8 — all about
І, звичайно, моє реферальне посилання, якщо захочете зареєструватись: https://sl8.online/invite/QA4Nzh
Деякі висновки з користування
Якийсь час тому я закинула в усі соцмережі питання: просила порадити мені програму для монтажу відео на Debian. Найбільшу залученість показав Mastodon, мені швидко накидали варіантів. Частково це сталось тому що я тегнула акаунти ua@soc.ua-fediland.de та rada@social.net.ua, це такі групи-агрегатори українського ком’юніті.
Другим по активності став Sl8, відповідей було менше, але порадили те ж саме.
В Твіттері та Bluesky не відповіли нічого. І ще в них не можна виправити пост після публікації.
Також у Mastodon та Sl8 у мене є пости, яких немає в інших мережах, просто тому що там більший ліміт на символи і мені ліньки скорочувати пост для умовного Блюскаю.
Бонус: XMPP
Десь в Мастодоні побачила, що зробили український XMPP-сервер і у мене аж олдскули звело, бо я доволі довго тусила в джаббері свого часу. Вирішила, що хочу згадати молодість, вбивала дані серверу в клієнт і змахувала старечу сльозу ностальгії.
Якщо теж хочете, ось всі дані: https://talks.in.ua/
Конференція general@conference.talks.in.ua доволі живенька та цікава, хоч там і небагато людей, думаю, всі будуть раді новим гостям.
Я вже думала про альтернативу телеграм-чатику, і все частіше відвідує думка просто створити замість нього конфу. Буду сидіти там сама-одна, як сова-сипуха.
Дівоче
В одному чатику побачила ініциативу: можна отримати менструальну чашу за донат. Деталі у пості в Інстаграм.
Заповнила анкету і забула про це. Аж раптом отримала посилку з чашею, та ще і дуже вчасно. Другий цикл користуюсь впродовж перших двох днів і це абсолютно інша справа — зручно, менше відходів, кращі відчуття. Відкладала покупку, тому що боялась, що не підійде / не сподобається, що помилюсь з розміром тощо. Все підійшло, все чудово.
Донат залишила помірний: щось типу 100-150 грн.
Тому якщо для вас актуально, скористайтесь можливістю.
Читала
Повернулась до читання нарешті. У грудні прочитала:
‘Дзвінка. Українка, народжена в СРСР’ — Ніна Кур’ята. Книга охоплює майже сорок років життя головної героїні — від дитинства до 23 лютого 2022. Обрали її для офлайн-книжкового клубу, я з задоволенням поринула в історію, бо відчула деяку спорідненість з головною героїнею, прочитавши анотацію.
Виявилось, що вона старша, але деяке відлуння радянського виховання було і у мене, я читала багато книг, які розповідали про піонерів та жовтенят, бібліотечні фонди були також радянськими, фільми — так само. Також я легко можу уявити, що її колеги-журналісти з росії поводили себе саме так, як описано в книзі.
Я була російськомовною, тому не стикалась з упередженістю, але пам’ятаю, як в кол-центрі одна з клієнтів здивувалась, коли почула, що я з Дніпра:
— Ви так добре розмовляєте українською, я думала, що ви зі Львова.
— Звичайно добре, це ж моя рідна мова, як ще я нею маю розмовляти.
Єдине, що не сподобалось — одноманітність тем, які підіймаються у книзі, вона майже повністю про мовне питання. Це добре, це треба розповідати та показувати, але у мене були очікування, що про мову буде не вся книжка.
Сподобались описання сільського життя, детальні розповіді про традиції та свята. Моменти, коли Дзвінка стискалась з невіглаством оточуючих, викликали багато емоцій та обурення. Загалом можу рекомендувати до прочитання. Це не must read, але корисна книга, особливо для розблокування власних спогадів, коли нас змушували почуватись меншовартісними.
Вперше читала в Librarius, оренда книги дуже мотивує читати: я не хотіла витрачати на неї багато грошей, тому обрала не покупку, а саме оренду. Дочитала за два тижні, коштує таке щастя 99 грн.
‘Дивосміт. Покликання Морріґан Кроу‘ — Джессіка Таунсенд. Це казкова фантастична історія, яку я рекомендую всім дорослим, дітям і дорослим з дітьми. першу частину читала в укритті в перші місяці повномасштабного вторгнення, вона рятувала мою кукуху. Другою лікувала свій нечитун після втрати бабусі. Третю хочу прочитати просто так, без супроводу трагічних подій.
Дуже раджу, я в абсолютному захваті від книги та, звичайно, майстерного перекладу. Кожного разу дивуюсь та захоплююсь, з якою любов'ю змальовано світ Невермуру.
Морріґан аж ніяк не сподобався плакат із закликом вступити до Клубу амбітної та цілеспрямованої молоді, де засідання проводили вечорами щопонеділка, щовівторка, щосереди й щочетверга, а по неділях — узагалі з ранку до вечора. Проте дівчинка подумала, що, може, і приєднається колись до Клубу анонімних інтровертів, де взагалі не відбувалось ніяких засідань.
У січні прочитала:
‘Зозулина земля за хмарами’ — Anthony Doerr. Обрали для книжкового клубу #thursdays_reading_club. Книга розповідає декілька історій, які всі пов’язані між собою однією книгою. Поступово ми дізнаємось більше і про книгу, і про кожного з героїів, які живуть у різних тисячоліттях.
Ми спостерігаємо, як одна старовинна історія стає для когось спасінням, для когось — ключом до загадки, для когось — магічним оберегом.
У кожному шматочку історії ти співчуваєш та переживаєш про кожну з дійових осіб. Тому після того, як я розібралась, що до чого, стало дуже цікаво читати, оповідь просто затягує тебе у вирій, є декілька несподіваних поворотів сюжету. Другу половину книги прочитала буквально за два дні, було дуже цікаво дізнатись, до чого призведе низка подій. Не впевнена, що можу прям горячо рекомендувати, але не шкодую, що зі мною трапилась ця книжка.
Також у мене зараз бажання читати більше книжок про книжки, книжкові крамниці та бібліотеки, тож паралельно читаю ‘Навіщо читати’ Шарля Данцига та ‘Про що ми говоримо, коли говоримо про книжки’ Лії Прайс. І завершую ‘Рецепт ідеальної дружини‘ Карми Браун для офлайн-книжкового клубу.
Лист і так вийшов вже дуже довгим, тому залишаю вас до наступного з надією, що він буде не через місяць. Будьте здорові та щасливі, будь ласка.
На смерть ворогам
Повернись Живим: https://savelife.in.ua/donate/
Бобова чашка: https://send.monobank.ua/jar/9J2C8JMNXF
Вишибанки: https://vyshybanky.com/
Птахи: https://ptahy.vidchui.org/
Все буде Україна 🇺🇦
Віка, привіт, радий знову отримати твій лист.
про соц мережі додам трохи від себе – від інсти та фб я вже багато років як відмовився, а от твітер (хай йому грець тому Ілону) поки мене не відпускає, і стрічка For you буває що підкидує дуже корисний професійний контент для мене.
коли читав твій блок про соц мережі все думав, що ти дійдеш до ТікТока, але ж ні. пробувала його? чи може раніше вже писала, а я щось пропустив...
Віка, який крутий лист. І для мене влучний по питанню соц мереж. Також хочеться злізти з поточних інсти та тг, і поринути в ініші світи. Бо виснажує засилля продажів чого завгодно. Дякую ще раз) є заняття на вихідні